Категорія: Цікаві місця поруч

Серед густих карпатських лісів, недалеко від села Шешори Косівського району, прихована печера Олекси Довбуша — місце, оповите легендами про відомого народного месника. Це одна з найцікавіших природно-історичних пам’яток Гуцульщини, куди щороку вирушають туристи та шанувальники карпатського фольклору.

Історія та легенди

За переказами, саме тут переховувався легендарний опришок Олекса Довбуш зі своїми побратимами. Вузький вхід у печеру добре маскувався серед скель і лісу, тому вороги не могли знайти схованку. Місцеві розповідають, що в печері Довбуш зберігав награбоване золото, а духи гір досі оберігають ці скарби від сторонніх.

Опис та особливості

Печера розташована на висоті близько 600 метрів над рівнем моря у мальовничій частині Шешор, поруч із полониною Росохата. Вхід до неї досить вузький, але всередині утворюється невелика зала, що могла вмістити кількох людей. Стеля і стіни печери вкриті вологим мохом і віддзеркалюють промені ліхтарика, створюючи таємничу атмосферу.

Навколо печери ростуть буки, смереки та ялиці, а неподалік чути шум річки Пістинька та Шешорських водоспадів.

Як дістатись

• Від центру села Шешори потрібно вирушити в напрямку полонини Росохата — орієнтовна відстань близько 3 км.
• Дорога пролягає через Національний природний парк «Гуцульщина», тому маршрут мальовничий і насичений природними краєвидами.
• Підйом займає приблизно 1–1,5 години пішки.

Що подивитись поруч

• Сріблясті водоспади — найвідоміша природна окраса Шешор.
• Озеро Лебедин — спокійна водойма серед букового лісу.
• Полонина Росохата — місце, де можна скуштувати справжній гуцульський банош і сир.

Десь на межі міста Косів та села Город здіймається вершиною, яку місцеві називають Острим або Острою — це гора, що має висоту близько 584 метрів над рівнем моря. Розташована вона серед мальовничих схилів Покутсько-Буковинських Карпат, поруч протікає річка Рибниця, що додає місцині особливої атмосфери.

Що робить Острий особливим

Своєю назвою гора зобов’язана крутому рельєфу й стрімким схилам — саме вони створюють ефект гострої вершини, яка помітна здалеку. Раніше гора була вкрита густими лісами, тому види з вершини були обмежені. Але після пожежі кілька років тому дерева частково постраждали, і тепер звідси відкриваються чудові краєвиди, які приваблюють туристів та місцевих мешканців.

На вершині облаштовано оглядовий майданчик, з якого видно місто Косів, сусідні села та гірські хребти — Каменистий, Сокільський, Голиця та інші.

Туристичні маршрути й як дістатись

• Один із популярних маршрутів починається в селі Город, від братської могили — це зручний орієнтир.
• Підйом займає близько 40 хвилин, залежно від темпу, довжина маршруту — приблизно 1–1,5 км.
• Стежка проходить через буковий та модриновий ліси, місцями схили круті, тому знадобиться зручне взуття й базова фізична підготовка.

Що вас вразить

• Панорамний вид на Косів та навколишні хребти.
• Неймовірно красивий захід або схід сонця з вершини.
• Тиша, свіже гірське повітря і відчуття єднання з природою.

Серед мальовничих карпатських схилів, у селі Яворів Косівського району, заховався чарівний водоспад із гучною назвою — «Яворівська Ніагара». Це справжня перлина Гуцульщини, яка вражає своєю силою, красою й спокоєм води, що спадає з кам’янистих брил.

Водоспад утворився на гірському потоці, що є притокою річки Рибниця. Його висота — близько 4–5 метрів, але завдяки широкому потоку він справляє враження значно потужнішого. Під час танення снігів або після дощу вода перетворює цей куточок на справжнє природне шоу, за що місцеві й назвали його «Яворівською Ніагарою».

Навколо водоспаду — густі букові ліси, де росте ожина, папороть і мох, а повітря наповнене ароматом чистої вологи. Це місце ідеально підходить для фотосесій, коротких піших прогулянок і спокійного відпочинку біля природи.

Як дістатись:
До водоспаду можна дістатись із міста Косів або села Старий Косів. Від центру села Яворів потрібно пройти близько 1 км уздовж потоку. Стежка легка, з невеликим підйомом, тому дорога підходить навіть для родинних прогулянок.

Що ще подивитись поруч:

• Сокільська скеля та хребет — один із найгарніших оглядових майданчиків регіону;
• Козина сироварня — де можна скуштувати справжню гуцульську бринзу;
• Музей різьбяра Миколи Стринадюка у Косові.

Цікаво знати:
За місцевими переказами, у давнину біля цього водоспаду відпочивали пастухи й закохані, адже він вважався місцем сили та очищення. Кажуть, хто вмиється водою «Яворівської Ніагари», той повернеться додому сповнений енергії й натхнення.

На межі сіл Снідавка та Текуча, серед стрімких схилів і букових лісів Косівщини, розташований один із найзагадковіших об’єктів Гуцульських Карпат — Терношорська Лада. Це давній мегалітичний комплекс, оповитий легендами, міфами та духовною енергетикою, який називають гуцульським Стоунхенджем.

Терношорська Лада — це група кам’яних брил висотою до 5 метрів, що нагадують фігури людей. За переказами, колись тут було язичницьке святилище, присвячене богині кохання, родючості та весни — Ладі. Вчені припускають, що цей культовий центр існував ще кілька тисячоліть тому і використовувався для обрядових дійств, пов’язаних із поклонінням силам природи.

Особливістю місця є головна скеля, що нагадує обрис жіночої постаті. Місцеві жителі кажуть, що вона випромінює тепло навіть узимку, а поруч із нею ростуть лікарські трави, яких немає більше ніде в окрузі. Люди приходять сюди, щоб попросити у Лади любові, сімейного щастя та здоров’я.

Як дістатись:
Дорога до Терношорської Лади веде з м. Косів через село Снідавка. Від центру села можна йти пішки приблизно 3 км мальовничою стежкою вздовж гірського потоку. Місце не має складного рельєфу, але зручне взуття обов’язкове.

Що побачити поруч:

• старовинну гуцульську церкву у Снідавці;
• Рушірський водоспад у сусідньому селі Люча;
• мальовничу полонину Росохата біля Шешор.

Терношорська Лада — це місце, де природа і стародавня історія поєдналися у гармонії. Тут відчувається особлива тиша й сила, яку не сплутаєш ні з чим іншим.

Серед гірських схилів Карпат, на берегах стрімкої річки Пістинька, розташувалося чарівне село Шешори. Саме воно прославилося своїми неповторними Сріблястими водоспадами, що стали справжньою перлиною Гуцульщини. Крім них, уваги заслуговують і мальовничі місця навколо — полонина Росохата та урочище Лебедин, які приваблюють туристів своєю природною красою та спокоєм.

Село лежить у Косівському районі Івано-Франківської області. Його особливість у тому, що воно простягається вздовж річки майже на 9 кілометрів, тож мандрівка Шешорами — це постійне супроводження шумом гірської води. Саме течія Пістиньки, долаючи тверді скельні породи, і створила каскади водоспадів, які сьогодні є окрасою села.

Водоспади Великі та Малі Гуки

Найвідоміші серед них — Великий Гук і Малий Гук. Малий водоспад знаходиться прямо в центрі села — його потужний гул чути здалеку. Потік води спадає з висоти близько двох метрів, і саме завдяки цьому звуку гуцули назвали його “Гук”.
Якщо пройти трохи нижче за течією — приблизно 250 метрів — можна побачити Великий Гук, де вода падає вже з п’ятиметрової висоти. Краплі, що розлітаються довкола, блищать на сонці, немов срібло — звідси й народна назва “Сріблясті водоспади”.

Легенди та менш відомі місця

Місцеві кажуть: “Скупаєшся у семи карпатських водоспадах — і твої бажання здійсняться.” У Шешорах таких водоспадів саме сім. Окрім Великих і Малих Гуків, варто побачити Лівий і Правий Гук, Доз, Барани, Під Кладкою та Генеральський. Тут значно спокійніше, ніж у центральній частині села — ідеальне місце для тих, хто хоче насолодитися природою без натовпу туристів.

Популярні туристичні маршрути

• Косів – Пістинь – Шешори
  Це один із найпопулярніших маршрутів серед мандрівників. На шляху можна побачити мінеральні джерела «Соляна криниця» та «Іванова Криничка», старовинну гуцульську церкву Успіння Пресвятої Богородиці, відвідати криївку УПА, печеру Довбуша й, звісно, головну природну окраса — Сріблясті водоспади.
• Круговий маршрут Шешори – озеро Лебедине – Шешори
  Стежка проходить через Національний природний парк “Гуцульщина”. Подорожуючи нею, ви побачите озеро Лебедине, далі — Мертве озеро, полонину Росохата та печеру Довбуша. Це чудовий варіант для пішого відпочинку серед дикої природи.

Що подивитись поруч

Недалеко від водоспадів розташоване загадкове озеро Лебедин — серед букових лісів, на висоті понад 600 метрів. Його площа сягає понад 3,5 тисячі квадратних метрів. Місцеві розповідають, що колись тут жили лебеді, тому озеро й отримало свою назву.

Ще одна цікава локація — полонина Росохата. Влітку тут можна побачити справжнє життя гуцульських пастухів, які варять бринзу, вурду і банош просто в колибах, пригощаючи гостей домашніми стравами.

А взимку сім’ям із дітьми буде цікаво відвідати хатину Святого Миколая у сусідньому селі Пістинь. Тут малечу зустрічають янголята та сам Святий Миколай, створюючи справжню атмосферу різдвяного дива.

Між мальовничими гірськими селами Тюдів та Яворів височіє одна з найвідоміших природних пам’яток Косівщини — Сокільська скеля. Вона простягається майже на 2,5 кілометри вздовж лівого берега річки Черемош і здіймається на висоту близько 250 метрів. Це один із найбільших скельних масивів Покутсько-Буковинських Карпат, який вражає своїми формами, панорамами та легендами.

Скеля отримала свою назву від гори Сокіл, на схилах якої вона розташована. Звідси відкривається чудовий краєвид на долину Черемоша та навколишні гори. Вважається, що саме тут проходив стародавній торговий шлях, який поєднував Гуцульщину з Буковиною.

З давніх часів Сокільська скеля була природним укріпленням для місцевих жителів. За легендою, у її печерах ховалися опришки на чолі з Олексою Довбушем. Кажуть, що у надрах скелі досі зберігаються їхні скарби.

Сьогодні Сокільська скеля є популярним туристичним маршрутом. Підйом до неї не надто складний, але потребує зручного взуття та трохи витривалості. Відвідувачів винагороджують фантастичні краєвиди, чисте гірське повітря й атмосфера спокою.

З вершини відкривається неповторна панорама Черемошу, сіл Тюдів, Яворів і Великий Рожин. Тут часто проводять фотосесії, знімають фільми та просто приходять помилуватися світанками.

Як дістатись:
Скеля розташована за 8 км від м. Косів, між селами Тюдів і Яворів. Найзручніше приїхати автомобілем або пішки туристичним маршрутом із Яворова.

Що поруч:
Неподалік можна відвідати Сокільський хребет, водоспад Яворівська Ніагара, музей різьбяра Миколи Стринадюка в Косові та місцеві сироварні, де подають справжню гуцульську бринзу.

Серед густих лісів та гірських стежок села Люча, що неподалік від Косова, прихований справжній природний скарб — Рушірський водоспад. Це одне з найромантичніших і найтихіших місць Гуцульщини, де шум води гармонійно зливається з піснею вітру та запахом хвої.

Водоспад розташований на однойменному потоці Рушір, який бере початок високо в горах і, спускаючись донизу, утворює каскади кришталевої води. Головний водограй сягає близько 5 метрів, але завдяки тісній ущелині створює враження значно більшої висоти. У теплу пору року це чудове місце для купання або пікніка біля прохолодної води.

В околицях водоспаду — неймовірна тиша, лише шелест листя й дзюрчання потоку. Це місце ідеально підходить для тих, хто прагне побути наодинці з природою, зробити гарні фото чи просто відпочити від міської метушні.

Як дістатись:
До Рушірського водоспаду можна дістатись з м. Косів через села Шепіт або Прокурава. Найзручніше їхати автомобілем, але останній відрізок дороги проходить лісом, тож частину маршруту доведеться пройти пішки — близько 20–30 хвилин.

Цікаво знати:
Назва «Рушірський» походить від гуцульського слова «рушити» — «текти», «рухатись». За легендою, саме тут дівчина з Лючі кидала у воду квіти, коли прощалася з коханим, який вирушав у гори. Кажуть, що вода з цього потоку приносить спокій і очищає думки.

Поруч варто побачити:

• село Прокурава з давніми дерев’яними церквами;
• полонину Рушірська, де пастухи досі варять традиційну бринзу;

маршрут до Терношорської Лади в сусідньому селі Снідавка.

Високо над мальовничим селом Шешори, серед хвойних лісів і чистого гірського повітря, розташована полонина Россохата — одне з найживописніших місць Гуцульщини. Саме сюди прямують ті, хто прагне побачити справжнє життя карпатських пастухів, скуштувати традиційну бринзу та відчути дух гірської свободи.

Полонина знаходиться на території Національного природного парку «Гуцульщина», тому шлях до неї пролягає через чарівні ліси, гірські потоки й невеликі водоспади. Дорога не складна, але потребує зручного взуття, адже місцями стежка проходить кам’янистими схилами.

На Россохатій досі збереглися давні традиції полонинського побуту. У сезон випасу тут живуть і працюють справжні гуцульські пастухи — вівчарі. Вони варять бринзу, вурду та банош, якими охоче пригощають туристів. У центрі полонини стоїть колиба, де можна перепочити, випити гірського чаю або просто насолодитися краєвидом на сусідні вершини.

Панорама з Россохатої відкриває чудовий вигляд на річку Пістиньку, Сріблясті водоспади Шешори, а за ясної погоди видно навіть далекі вершини Чорногірського хребта.

Як дістатись:
Від села Шешори потрібно вирушати в напрямку Національного парку «Гуцульщина». Піший маршрут займає близько 1,5–2 годин. Частину дороги можна подолати позашляховиком або велосипедом.

Що подивитись поруч:

• Сріблясті водоспади (Шешори);
• печера Олекси Довбуша;
• озеро Лебедине;
• старовинна криївка УПА.

Полонина Россохата — це не просто туристична локація, а справжня подорож у часі, до світу, де природа, праця й душевний спокій зливаються в одне ціле.